Поштова адреса: вул. Віталія Матусевича,11,

м. Кривий Ріг, 50027, Україна

Телефон: (056) 409-06-06;Факс: (0564) 74-51-98

Приймальна комісія  (056) 409-61-26

www.knu.edu.ua

Зустріч з учасниками ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції

ФОТОЗВІТ

22 квітня, напередодні 29-ї річниці Чорнобильської катастрофи, зі студентами електротехнічного та факультету інформаційних технологій зустрілися учасники ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції:

Крикуненко Леонід Петрович – колишній інженер-інспектор пожежної охорони національного університету та Титюк Валерій Костянтинович – доцент електротехнічного факультету.

На масштабність трагедії, вжитих невідкладних заходах на той час і впродовж всіх років звернув увагу проректор з науково-педагогічної та навчально-виховної роботи університету Стрюк Микола Іванович. Наголосив, що завдяки мужності, відповідальності, професіоналізму ліквідаторів, вдалося швидко загасити пожежу, відновити роботу електростанції, здійснити будівництво саркофагу, покращити його герметичність. Оперативно була організована евакуація населення з вирішенням соціальних питань, як забезпечення житлом потерпілих, соціальні виплати, лікування тощо. Надавали і надають допомогу й іноземні держави, Міжнародні організації. Але ще надовго катастрофа залишиться проблемою усього людства, необхідно прикласти неймовірних зусиль для усунення її наслідків.

Про ті тривожні події, участь у ліквідації аварії 25 червня – 26 липня на зруйнованому четвертому реакторові розповів Леонід Крикуненко. Відзначив високий рівень організації відновлювальних робіт, дисципліни і порядку. З гордістю відмітив, з якими сміливими, витривалими, порядними людьми пліч о пліч виконував важливі завдання. На превеликий жаль багато із них вже пішли із життя. Ознайомив студентів з побудовою, компонентами захисту реактора та навіть як його торкався руками. Особливої уваги приділив радіаційному контролю, методам дезактивації. Показував документи – пропуск і посвідчення, при цьому супроводжував невигаданими історіями тих тривожних часів. Демонстрував Грамоти, Подяки, Вітальні листи, накази Міністрів, фотографії, пояснював. Студенти цікавилися, запитували, дякували.

Валерій Титюк, на той час двадцятип’ятирічний офіцер-танкіст, служив в Армії у Чорнобилі з вересня до листопада 1987 року. Керував автоколоною, яка забезпечувала доставку виконавців-ремонтників, був за кермом першого автомобіля. Розповів про роботу пунктів радіаційного контролю та дезактивації, про захисні заходи щодо недопущення перевищення норм дози випромінювання. Особливої уваги приділив екологічним наслідкам катастрофи: забруднення повітря, ріки Прип’ять та її притоків, ґрунту, сільгосппродукції. Повідав, з яким жахом оглядав у лісі величезні «грибні» поляни з грибами-великанами. Наголосив, щодо необхідності й надалі продовжувати реалізацію Екологічної Програми на державному рівні. Відповів на питання про радіаційний облік після перебування на службі, пільги учасникам ліквідації катастрофи та інші.

Ліквідатори байдужими нікого в аудиторії не залишили. Зустріч завершилась словами подяки та бурхливими оплесками.

Єдина Країна! Единая Страна!